Ірина Фаріон
Народний депутат України
Член політради ВО "Свобода"

3 липня 2014 Наука не для неуків: відгомін парламентських слухань про законодавче забезпечення науки

1. Наука в Україні, може, більше, аніж в інших країнах, - явище стратегічного порядку. Вивільнення від радянського минулого у цій сфері відбувається значно повільніше і зовні майже непомітно. Не варто себе заколисувати тим, що ми, якщо оглядати сферу гуманітаристики, де є окремі прояви здобування свого національного обличчя, спромоглися на створення потужної національної науки.

29 червня 2014 Ірина Фаріон: Коли слова мають ціну

Що важать слова, коли смерті наших воїнів вже стали статистикою? Таки важать. Казав Конфуцій, коли щось неправильно називати, то неправильно будемо діяти. Якщо неправильно діятимемо, то опинимось у хаосі. Закономірну і неминучу війну Росії з Україною спершу впаковано в абревіятуру АТО, а потім у "миротворчий план". А люди гинуть. Смерть неможливо впакувати у ніяку іншу словесну наличку.

6 червня 2014 Ірина Фаріон: Про синдром совка в освіті

Намагаємося виписати начебто останні штрихи у законі "Про вищу освіту" як одну зі спроб дерадянізувати і вивільнити цю галузь. Подають це переважно під сметанкою европеїзації вищої освіти. Проте для мене найкращою є та освіта, що виростає з власного кореня та інтересу. Її мета - національно свідома, інтелектуальна, високодуховна і моральна людина, що не перестає бути semper tiro ("завжди учень").

14 травня 2014 Ірина Фаріон: Мир - це виграна війна

Їдеш Києвом - очі рвуть говорющі голови плитких і нафталінових політиків з безглуздими і зужитими гаслами на зразок "Жити по-новому" (серед тямущого народу слушно кажуть "пижити по-новому"). Цікаво, кому це адресовано? Вільні і чесні люди не потребують, аби хтось їм накидував свою волю: вони самі знають, як жити, з ким і де…

24 квітня 2014 Ірина Фаріон: Шантаж Язиком

"Хто визволився сам, - той вільним буде", - каже велика Леся. Характерно, що на вулиці Грушевського на стінах Академії Наук зображений портрет Лесі Українки саме з цим гаслом. Ми визволилися від фізичної присутности серійного вбивці Януковича, за якого на президентських виборах проголосувало понад 8 мільйонів громадян України. Тепер його, за даними соціології, і далі вважає президентом лише 10% населення. Більшої гуманітарної катастрофи годі собі уявити, ніж такий вибір певної і своєрідної частини українського суспільства. За терени дислокації саме цих виборців Януковича зараз змагається наш одвічний московський ворог. Путін сараною пре туди, де втрачена українська ідентичність, головним знаком якої є МОВА.

20 квітня 2014 Ірина Фаріон: Христос Воскрес!

Христос Воскрес! Воїстину Воскрес! Шляхетна громадо! Щорічне заглиблення у воскресіння Христове - це неминуче пришвидшення зустрічі з ним. "Життя - єдина мить. Для смерти ж вічність ціла". Цьогоріч у січнево-лютневі дні небо впало на землю і забрало українських героїв у час їхнього найвищого людського пориву бути вільними. Ще ніколи наше покоління так близько і закривавлено не відчувало неминучої зустрічі життя зі смертю. Христос смертю смерть подолав. Вони своєю смертю, здається, подолали українську зневіру і песимізм. Їхня смерть стає нашим життям іншої якости. Ми стаємо мудрішими і глибшими. Їхня свята кров провадить до Божої містики, Божої волі, Божих імперативів…

18 березня 2014 Трагікомедія по-московському

"Московський ведмідь наступатиме доти, доки европейські звірі не дадуть йому відсічі", - казав класик ще у ХIХ ст. Проблема европейських "звірів" та більшости українського проводу і суспільства полягає в тому, що впродовж століть цього монстра годували політикою толерантности та угодовства.

13 березня 2014 Ірина Фаріон: Сьогодні отримала несподіваного листа

Сьогодні отримала несподіваного листа від членів Національної спілки письменників України, відомих українських діячів Юрія Щербака та Михайла Слабошпицького:

5 березня 2014 Хто проти мови Шевченка?

У 100-літній ювілей його називали "філологічним курйозом", "диваком", якому, як і всім, годилося б писати "общім язиком". У 200-літній ювілей виконувач обов'язків Президента України ветує скасування українофобського антиконституційного "мовного закону" агентів Росії Ківалова-Колєснічєнка. За скасування цього закону проголосувало 232-а депутати. Це, як на мене, друге за державною важливістю голосування після рішення Верховної Ради про усунення Януковича з поста Президента. Натомість, мабуть, через весняний авітаміноз або ще щось набагато гірше, певна частина зазомбованого українського суспільства подає це ветування як велику мудрість у контексті не "єдности країни", а "єдінства страни".

4 березня 2014 Плата за любов до ката

Це зовсім не початок війни між Росією та Україною. Це перехід її у кульмінаційну стадію. Ця війна з українським духом триває від часів Володимиро-Суздальського князя Андрія Боголюбського, який 8: 12 березня 1169 року до тла зруйнував Київ. Зруйнував так, як не руйнували половці, татари та всякі інші загарбники. Отож етнічна чужість стала основним мотиваційним приводом до погрому. Далі Переяславська трагедія 1654 року з найтяжчими наслідками аж до відновлення Української держави за понад 300 років. Проте відновлення суто зовнішнє, позаяк внутрішньо країна зосталася поневоленою на духовному рівні: чужа мова, чужа церква, спотворена історія. Душу витрушено, вичавлено і наповнено московською сутністю.

Показати старіші події